Отже, кістки бувають плоскі, губчасті та трубчасті. На суп йдуть трубчасті — це кістки передніх і задніх ніг разом із суглобами.

Оскільки м'ясники ці кістки рубають на частини, ми одягнемо їх ще на два типи: мозкові та цукрові. Так кажуть у нас на ринку.  Якщо кісточку обрубити від суглоба знижено — вона мозкова — на зрізі є чистий мозок  і видно:

Такі кістки зазвичай довгі. Буває, що кістка рубає вище, до суглоба, тоді на зрізі відкривається біла пориста кісткова тканина вже без мозкової речовини — така кістка є цукрова. На бульйон підходять і ті, й інші, я все ж волію мозкові.

    У більшості м'ясних лавок Ташкету їх продаються за копійки. Я їх часто купую окремо.
    Оскільки в супі має бути ще й м'ясо, то на суп найкраще купити комплект — одну мозкову кістку та шматок нежирної м'ясної м'якоті, наприклад з яловичого стегна.

    Бульйон вариться безвихідно. Та простять мене, ті, хто знає, як це робиться, але мене читатиме дочка. Тому пояснюю. І кістка та м'ясо, природно моя, що перекладимо в каструлю. Заливаємо холодною гарною (не з-під крана) водою. Ставимо каструлю на сильний вогонь. Слідуємо за процесом закипання. Ретельно знімаємо піну. Поки йде процес піноутворення, не відходить від каструлі. Після зняття піни зменшуємо потужність плити до мінімуму, так щоб не було кипіння. Закриваємо кришкою й залишаємо на 2-3 години. Унаслідок цього отримуємо прозорий бульйон.

    Кістка з хрящами витягаємо та віддаємо знайомому собаці. Бо, як сказав Джек наш Лондон, «Кість, кинена собаці, не є милістю. Милосердя — це кістка, поділена із собакою, коли ти голодний не менше її.»

   М'ясо ділимо на 3-4 частини. Бо ви зготували бульйон на 3-4 різних супи. Переливаємо в маленьку каструльку частину бульйону. Один шматок м'яса чорним на порційні шматочки, повертаємо в бульйон і творимо в маленькій каструльці суп.

  Залишки бульйону охолоджуємо та відправляємо в холодильник. Тому що й завтра, і після сніданку буде новий день і у вашій родині буде новий суп у маленькій каструльці.
Назва: Супові ялиці кістки
Теги: Яловичина, Субпродукти
Опис для анонсу: "В тому, що знайдені біля Житоміра викопані кістки історично належать собаці Баскервілів, переконаний недавно відомий археолог Копаєнко. Зараз покушений Копаєнко приймає уколи від шаленства й дуже шкодує про те, що чіпав чужу їжу."
Ми не торкатимемося чужі кістки, ми купимо їх на ринку за скарбники, що сушать.

   Є в нас у сім'ї байка, про те, як діду в магазині для ветеранів війни впродовж довгого часу давали дуже гарне безощадное м'ясо. А було те в радянський час, коли м'ясо купували з кістками за руп'яс вісімдесят, і стоять за ним усією сім'єю в довжині, тому що давали по два кілограми в одні руки.

    Так ось, коли вкотре гордий дід приніс додому прекрасний шматок яловичої м'якоті, Аббі (метелик, тат.) підірвався: «Ну що ти мені все м'ясо та м'ясо носиш?! Хоч трохи кісток принесеш, бульйон нормальний зварити не можу!» Ох, як бабай (дед, тат.) скролився... Але кістки все-таки принесли, правда з Аббі деякий час не говорив.

    Звичайно, різко Аббі виступили, гаряча, але в одному вона права. Найкращий бульйон усе ж із кісток.