Сорбі'т (сорбітол), також відомий як глюцит — шестиатомний спирт, що має солодкий смак. Отримують через гідрування глюкози з відновленням альдегідний групи до первинної спиртової. Використовується у виробництві аскорбінової кислоти. Зареєстрований як харчової добавки як E420.

Сорбіт часто застосовується як замінник цукру, його можна побачити в дієтичних продуктів і дієтичних напоях (наприклад, жувальній гумці без цукру). У природному вигляді трапляється в кісточкових плодах, водорослях, найвищих рослинах. Речовина вважається харчовим підсолоджувачем, оскільки дає змогу забезпечити меншу кількість калорій/ енергії для дієти — 2.6 кілокалорій (11 КДж) на 1 грамів, проти 4 кілокалорій (17 КДж) у звичайного цукру (64 % від калорійності сахарози, причому солодкість менш ніж на 40 %. Також сорбіт має жовчогінний ефект, тому часто використовують у разі тюбаже.

Сорбіт застосовують у багатьох сиропах проти кашлю й на етикетках зазвичай вказують як неактивний інгредієнт. Але зараз є думка, що він має бути активним, позаяк велика кількість сорбітолу (порядку 10 г і більше, для дорослих) може викликати шлунково-кишкову недостатність.

Діабетична ретинопатія и невропатія можуть бути пов'язані з надлишком сорбітолу в клітинах очей и нервів. Це явище може бути пов'язане з перевищенням рівня глюкози, яка проходить через фільтр високомолекулярних спиртів. Вживання великих кількостей сорбітолу може викликати біль, гази та 845. причиною діареї. Також може посилити синдром подразненого кишківника і викликати порушення всмоктування фруктози.

Сорбітол виробляється організмом людини природним способом, хоча засвоюється погано. Занадто велика його кількість у клітинах організму може викликати їх дисфункцію.

У сучасній косметике сорбіт використовується як гігроскопічний речовина й загусник. Деякі прозорі гелі можна зробити тільки з його використанням, позаяк у нього досить високий показник заломлення.

Іноді сорбітол використовують як гігроскопічну речовину під час виробництва сигарет.

Сорбітол вважається ключовим хімічним інгредієнтом для виробництва енергоносіїв з біомаси. Повне відновлення сорбітолу дає змогу отримувати алкани, як-от гексан, які можна застосовувати як біопалива. У самому сорбітолі міститься вдосталь водню для реакції.

19 °C₆O₆H₁₄ → 13 °C₆H₁₄ + 36 CO₂ + 42 H₂O

Ця хімічна реакція — екзотермічна, де на 1.5 моль сорбітолу доводиться 1 моль гексана. Вибір відбувається за умови, що водень не взаємодіє з діоксидом вуглецю. Перевага гексана перед звичайним біопаливом на кшталт етанолу в тому, що він легко відділяється від води. Адже насправді енергія, необхідна для відділення етанолу від води, зводить нанівець багато його енергетичних переваг.