Хлорид меді (I) — бінарне хімічне з'єднання, мідна сіль хлороводорідної кислоти. Являє собою білий або зеленуватий порошок,практично нерозчинний. 

Однохлориста мідь легко окиснюється киснем повітря. У склянку з мідно-амміальним розчином поміщають металеву мідь у формі спіралі або стружок.

Фізичні властивості

Монохлорид міді утворює кристали білого кольору, кубічної сингонії, просторова група F 43m, a = 0,5418 нм, Z = 4, структура типу ZnS. Під час нагрівання кристали синять. За температури 408 °C CuCl переходить у гексагональну модифікацію, просторова група P 6₃mc, a = 0,391 нм, c = 0,642 нм, Z = 4.

Монохлорид міді плавиться й кипить без розкладання. У парах молекули повністю асоціовані (димери з невеликою домішкою тримерів), тому формулу речовини іноді записують як Cu₂Cl₂.

Погано розчинний у воді (0,062% за 20 °C), але добре в розчинах хлоридів лужних металів і соляній кислоті. Так у насиченому розчині NaCl розчинність CuCl становить 8% за 40 °C и 15% при 90 °C. Водний розчин аміаку розчиняє CuCl з утворенням безбарвного комплексного з'єднання [Cu(NH₃)₂]Cl.

Застосування

• Монохлорид міді — проміжний продукт під час виробництва міді.
• Поглинач газів під час очищення ацетилену, а також CO в газовому аналізі.
• Каталізатор в органічному синтезі, наприклад під час окисного хлорування метану або етилену, у виробництві акрилонітрілу.
• Антиоксидант для розчинів целюлози.

Монохлорид міді, як і всі сполуки міді, токсичний.